Термін емоційного обслуговування в його первинному визначенні використовували для опису специфіки вакансій. Його запровадила соціологиня Арлі Рассел Гохшильд у своїй книзі The Managed Heart 1983 року.
Вона назвала це «процесом управління власними почуттями та виразами (обличчя, наприклад) для виконання емоційних вимог роботи».
Найочевиднішим сектором використання стала сфера послуг. Продавчині, офіціанти, оператори кол-центрів, медсестри, вихователі та вчителі — усі вони окрім своїх прямих обов’язків повинні бути привітними та емпатичними.
Друга група емоційно обслугових професій охоплює урядовців, розвідників, психіатрів, психологів, а також теле- та радіоведучих.